Natural Spirit - Під серпом часу (2020)

Після тривалої паузи чернігівський гурт Natural Spirit представив новий повноформатний альбом. Розповідаємо, чи витримав гурт свою ж планку якості та чим особливий цей реліз.

На новий альбом чернігівського гурту Natural Spirit фанати чекали цілих 9 років, адже передостання платівка "Ціна свободи" вийшла аж у 2011 році. З того час у колективі були часті зміни складу музикантів і це суттєво відбилося на його музиці. На "Під серпом часу" Natural Spirit знову частково змістили акценти своєї музики, але, забігаючи наперед, не змінили свою загальну якість.

На моє переконання, "Під серпом часу" є в міру фолковим та в міру важким альбомом одночасно. Чому так? Спробую пояснити. Місцями він трохи гітарно перенавантажений, нагромаджений різними інструментальними шарами, з досить неочікуваними епічними хораловими вставками у стилі гурту Rotting Christ (за що я особисто знімаю віртуального капелюха), а потім сходить, як хвилі на морі після шторму, в фолкову мелодику та акустично-клавішні програші. І так по синусоїді, якщо наглядно і по-технарськи. Щоб чітко розуміти та розмежувати цю структуру, "Під серпом часу" треба слухати не один раз. У технічному плані, щодо самої якості виконання не змінилося практично нічого. Це є вагомим підтвердженням того, що Natural Spirit не втратили свої музичні здобутки з часом очікування виходу цього альбому, а просто трохи довго, але поступово, крок за кроком, ще раз підтвердили свою майстерність у створенні фолк-метал музики з упізнаваним українським колоритом.

Natural Spirit – це один із небагатьох гуртів з прекрасним жіночим співом. На "Під серпом часу" його стало трохи менше, ніж на "Ціна свободи", але він так само чудовий. Чоловічий голос теж є, але на нього припадає й частка екстремального вокалу, який, на мою думку, не є таким виразним і відточеним, як жіночий.

У ліричному плані на "Під серпом часу" все добре. Якщо спробувати охарактеризувати суть більшості текстів цього альбому двома словами, вони були б таким "слов’янська міфотворчість", але це твердження потребує детального пояснення. Наприклад, в одній із пісень присутня концепція Карачуна, де, з одного боку, йдеться про межу зими-літа, з іншого – про стан між життям і смертю, а в ще одному значенні про обрядово-магічну практику втілення духу. Є історія про дівчину, яка перетворилася на мавку через ритуал прив'язки її душі до землі. Кліп, до речі, на цю пісню ("Гори, палай!") досить глибоко розкриває її суть. Спочатку дивитися, потім переслуховувати, а потім ще раз дивитися. Чим Вам не міфотворчість ? На альбомі також знайшло місце патріотично-ідейне продовження пісні "Ціна свободи". Ще один текст відходить від концепції слов'янської міфології до північних вірувань вікінгів тощо.

Українською мовою написані 6 із 8 композицій, що теж не може не радувати, враховуючи той факт, що два перші альбоми гурту були виключно російською.

Однак на альбомі "Під серпом часу" не обійшлося і без недоліків. Наприклад, у пісні "Чортовий млин" (відніс сюди чисто технічно) важко повністю розібрати слова в куплетах – занадто швидке виконання, як для фолк-металу, через що загальна сюжетна картина змазана, а я не з чуток знаю, що в Natural Spirit фанатів цікавить не лише музична складова, а й лірична. Відносно "Мари" було відчуття, що гурт хотів написати хіт по лекалу "Колыбельной", але щось пішло не так, мелодично дуже навіть добре, але настрій і виконання пісні суттєво інші.

Підсумовуючи, альбом "Під серпом часу" вийшов досить різноманітним, і як би окремо не сприймалися деякі його частини, він є чесним в цілому, чим може сподобатися і тим, хто не чув Natural Spirit раніше, і тим, хто давно слухає цей гурт. У моєму плейлисті "Під серпом часу" знайшов своє місце.