Нескiнченна

Небо таке ж порожнє як і я,
Небо, усі мої думки у небі,
Сірі хмари, але дощ не піде.
Тебе! Я вже майже забув тебе,
І мені тепер не треба слів,
Жовте листя під ногами
Все скаже за мене !

.Приспів:
Я завжди пам’ятав, що так і
було,
Я завжди знав, що так і буде, –
Речі ніколи не змінять себе!
(весь куплет – 2)

Яка тобі різниця куди я йшов?
Яке тобі діло до того, що я
робив?
Я все рівно нічого не знайшов,
Там де хотів здобути зоряних
скарбів ...
Ілюзія добробуту миттєво
зникла ,
Як міраж у пустелі
нездійсненних мрій,
Залишивши за собою лише
брудну хмару
Та камінь на серці , що було
сповнене надій!

.Приспів
:
Сіре небо лежить під ногами,
Дерева ідуть у його глибину,
Осінь засипала мене жовтим
листям ,
Зачекай, я вже до тебе йду.
Від втрати лягає на плечі
мертвим грузом
Біль за те , чого не повернути
ніколи,
День у день за вікном сірий
мокрий асфальт
Перетворює думки на мутні
спогади !

Не бачили б очі, не чули б
вуха, –
Було б спокійніше у мене на
душі !
Усе як було і все настільки
інше !
Мені від цього тільки гірше...
(весь куплет – 2)