За пазухою сіре кошеня
Зігріло вкотре серце після бою
Не маючи ні роду, ні звання
Воно було солдатом і героєм
За латами дешевої броні
Опалені розпушувало вуса
З тривогою дивились на вогні
Пекельного на Сході землетрусу
Таке патріотичне і смішне
З душі збивало скрутності оскому
Здавалося теплішим за шинель
Коли мурчало пісню колискову
Торкалося рожевим язичком
До ран, що за палилися від гною
І пахло дивовижно молоком,
Домівкою, дитинством та війною
І байдуже, чи Захід де, чи Схід
Воно загралось гільзами з патронів
Маленьке і беззахісне, як світ
Дитя війни сучасних батальйонів
Та мужніми робилися серця
Бо знали: в найсуворіші години
За пазухою кожного бійця
Є часточка своєї України.