Василь Стус.
Всіх не злічити, всіх не розстріляти!
Але за що? Не можу зрозуміти,
За те, що Україну звали мати,
Що не цуралися її рясних суцвіть?
Любили слово рідне до загину,
Не йшли в мовчальники, в юрбу глухоніму.
І боронили рідну Україну,
Немов мадонну - матінку саму.